Культивування ембріонів є невід’ємною частиною успішної процедури екстракорпорального запліднення.
Культивування ембріонів є невід’ємною частиною допоміжної репродуктивної процедури. Лабораторний етап екстракорпорального запліднення починається зі збору яйцеклітин і сперми до перенесення та/або заморожування ембріонів. Ембріон утворюється в результаті злиття яйцеклітини зі сперматозоїдом. Поєднання сперматозоїда та яйцеклітини не завжди призводить до належного запліднення, а поділ розвитку ембріона не завжди відбувається, як очікувалося.
Після пункції - забору ооцитів фолікулярна рідина передається в лабораторію. Під мікроскопом ембріолог оцінює, чи є в рідині кумулусні комплекси. Їх виділяють з фолікулярної рідини і поміщають в культуральне середовище. Морфологічно аномальні та незрілі клітини відторгаються - ми їх не використовуємо для процедури. Стаття 9 розд. 2 Закону Республіки Польща «Про лікування безпліддя» від 25.06.2015 дозволяє запліднювати не більше шести жіночих репродуктивних клітин у процедурі екстракорпорального запліднення. Показанням до запліднення більшої кількості яйцеклітин є вік пацієнта до 35 років або захворювання, що супроводжується безпліддям, а також дворазове неефективне лікування цим методом. На наступний день після пункції ми отримуємо інформацію, чи правильно яйцеклітини запліднилися, на наступний день спостерігаємо поділ ембріонів.
Культивування ембріона зазвичай займає від двох до п’яти днів. Ембріони в живильних середовищах знаходяться в спеціальному інкубаторі, який забезпечує потрібну температуру і концентрацію газу для забезпечення оптимальних умов для росту і розвитку ембріонів. Весь процес проходить під наглядом ембріологів, які щоденно стежать за розвитком ембріонів. Зазвичай на третю добу культивування ембріон переносять у матку. Решта ембріонів культивують до стадії бластоцисти (день 5/6)
Отримані таким чином морфологічно правильні бластоцисти кріоконсервують (заморожують). Доступні в наш час методи вітрифікації не знижують їх репродуктивний потенціал. Такі ембріони можна безпечно перенести після розморожування з не меншим успіхом, ніж у випадку свіжого перенесення.
