Пункція яєчників - забір яйцеклітин (Познань)
Пункція яєчників - забір яйцеклітин
Процедура проводиться під короткочасним внутрішньовенним загальним наркозом. Пацієнт повинен бути натщесерце (нічого не їсти і не пити), приймати ліки, що вживаються щодня при, наприклад, гіпотиреозі або гіпертонії, запиваючи невеликою кількістю води (до 25 мл). Результатом стимуляції яєчників є збільшення розміру фолікулів в яєчниках. Під час процедури під контролем УЗД лікар вводить пункційну голку через склепіння піхви в яєчник, де розташовані вищезгадані фолікули. Забір проводиться використовуючи силу всмоктування, створювану спеціальним насосом. У нашій клініці ми використовуємо насос Labotec Aspirator 3, в якому можна регулювати силу всмоктування.
Пункція яєчників - перебіг
Зібрану рідину з фолікулів передають ембріологу. Ми шукаємо кумулюсні комплекси в рідині, взятій із фолікулів. Лікар намагається безпечно зібрати рідину з цінних фолікулів — досить великих, хоча при загрозливому синдромі гіперстимуляції ми намагаємося проколоти і спорожнити всі бульбашки. Кістозні зміни, які нагадують прості кісти, спорожняють шляхом аспірації їх рідини також насосом. Якщо є ендометріальні кісти, ми намагаємося їх уникати, хібащо неможливо зібрати рідину з фолікулів, які знаходятьсяв тіні ендометріальної кісти. Пробита кіста ендометрію спорожняється повністю.
Останнім етапом пункції яєчників є контроль кровотечі. Загальний стан після наркозу оцінює анестезіолог. Після процедури пацієнта переводять в кімнату відпочинку, де він знаходиться 2-3 години, поки не прийде в повну силу і зможе спокійно покинути клініку.
На практиці пункція яєчників є інвазивною процедурою, ускладнення якої можуть виникнути у вигляді кровотечі в черевну порожнину, з тканини яєчника, з судин черевної порожнини (наприклад, периоваріального варикозу), перитоніту після пункції ентодермальної кісти, перитоніту після кишкової після перфорації, міхурово-кишкова та заочеревинна кровотеча.
Після пункції починається гормональне підживлення прогестероном і естрогенами. Препарати можна вводити перорально, шляхом підшкірних або внутрішньом’язових ін’єкцій або вагінально. Вибір способу введення та дози препарату залежить від уподобань пацієнта та пропозицій лікаря щодо вибору більш ефективного методу лікування.
